Ой, весела в нас зима... Знову пдають сніжинки на дерева та будинки... Про зимові явища та зміни у природі дізнаються діти у нашому закладі протягом зими. Як завжди навчання дітей буде супроводжуватися веселими зимовими розвагами: катанням на санках та лижах, ліпленням зі снігу, іграми у сніжки тощо.

Заняття як основна форма організації навчальної діяльності

Заняття як основна форма організації навчальної діяльності.

Методичний порадник

 

 Зміст

 

1.

Класифікація занять

 

            4

2.

Заняття з навчання дітей рідної мови та розвитку мовлення

 

            8

3.

Заняття з художньої літератури

 

            11

4.

Заняття з ознайомлення дітей з довкіллям

 

            12

5.

Заняття з образотворчого мистецтва

 

            13

6.

Літературні джерела

             

            15

 

Форма – це зовнішнє вираження певного змісту. Форма навчання – це навчально-виховний процес у загальноосвітніх закладах, що здійснюється з групою дітей чи індивідуально. Це зовнішній вираз узгодженої діяльності педагога і дітей, що здійснюється в певному порядку і режимі.

Основною формою навчання дошкільників у процесі організованої пізнавальної діяльності є заняття. 

 

Класифікація занять

Заняття з позиції спрямованості змісту бувають односпрямовані або предметні та різноспрямовані або міжпредметні. 

Односпрямовані заняття – це такі заняття, зміст яких лежить в площині однієї галузі знань, та хід заняття відбувається в межах одного виду діяльності, хоча можуть застосовуватись й інші види дій.

Предметні заняття розрізняють за провідним видом діяльності – мовленнєве, логіко-математичне, природознавче, музичне, фізкультурне  та інші. Такі заняття супроводжуються вказівкою на наявність певної тематики. В такому разі краще при формулюванні назви заняття підкреслити його змістову спрямованість («Гості», «Будуємо дорогу»), а не провідний вид діяльності, наприклад, «Формування вимови звука «К»». Ми маємо вказати на мету, якої прагнемо досягти, а не те, чим будемо займатися. Також, слід утримуватись від недоречних гасел у назві заняття: «Ім’я за ім’ям – дорогою життя», що не відповідає аудиторії, для якої проводитиметься заняття.

Предметне заняття можуть бути тематичним, якщо всі завдання, які планується вирішити, педагог підпорядкує розкриттю певної теми засобами конкретної діяльності, наприклад, заняття з логічно-математичного розвитку з теми «На гостинах у ведмедів» (за мотивами казки «Три ведмеді»), у ході якого через різні складові математичної галузі (форма, величина, лічба, просторове орієнтування) буде реалізовано тему гостин.

Різноспрямовані заняття – це заняття, зміст яких об’єднує різні галузі знань та види діяльності. До цієї групи можна віднести інтегровані та комплексні заняття.

Інтегроване заняття – це заняття, спрямоване на розкриття цілісної сутності певної теми засобами різних видів діяльності, що об’єднуються у широкому інформаційному полі заняття через взаємне проникнення та збагачення.

Перевага інтегрованого заняття полягає у можливості формування системного знання, оскільки задіяними виявляються елементи знань з різних галузей. В старшій групі в разі потреби інтегроване заняття може об’єднувати два заняття. Через це такі заняття відрізняються збільшенням часових та просторових меж порівняно з традиційним предметним заняттям. Так, тривалість інтегрованого заняття у старшій групі може тривати до 40 хвилин, причому урізноманітнення способів навчання, регулярна зміна видів діяльності, емоційна насиченість заняття – дають змогу зберегти високий рівень працездатності дітей. Єдиним сигналом до закінчення заняття може стати зниження пізнавальної активності дітей, перші ознаки їх втоми. Інтегровані заняття можна проводити з першої молодшої групи

Комплексне є заняття, спрямоване на різнобічне розкриття сутності певної теми засобами різних видів діяльності, що послідовно змінюють один одного.

 В інтегрованому занятті об’єднання відбувається з проникненням елементів однієї діяльності в іншу, тобто межі об’єднання розмиті та дуже важко відокремити один вид діяльності від іншого.

В комплексному занятті одна діяльність змінює іншу і цей перехід відчутний: помалювали, тепер пограємо, а потім послухаємо казку.

Комбіновані заняття на відміну від інтегрованих складаються з окремих частин. не пов’язаних між собою. Кожна частина має  свої завдання з одного або різних розділів програми. На комбінованих заняттях усі діти беруть участь у різних напрямках діяльності, зміна яких підтримує інтерес до навчального матеріалу. сприяє формуванню умінь розподіляти й переносити увагу, активізує пізнавальні процеси і мовлення дітей.

Класична модель класифікації занять за дидактичними цілями включає в себе  заняття з формування нових знань, заняття на закріплення  раніше засвоєних знань та на заняття з контролю за якістю  засвоєння знань, умінь та навичок, які традиційно називаються підсумковими. 

До групи занять з формування нових знань належать односпрямовані, тобто предметні заняття, націлені на вирішення конкретних навчальних, розвивальних завдань, на формування нових умінь, ознайомлення з новою для дітей інформацією. За характером діяльності можуть бути навчально-ігрове та навчально-пізнавальне заняття.

Навчально-ігрове – це заняття, в якому для вирішення навчальних завдань активно застосовують елементи ігрової діяльності.

Навчально-пізнавальне заняття спрямоване на виконання визначених програмою завдань. Вони бувають:

·        Побудовані на основі дидактичного матеріалу (дидактична наочність, дидактичні гра).

·        На основі художнього тексту (за мотивами казки, на матеріалу ігрового вірша тощо)

·        З елементами експериментування.

 До другої групи занять належать навчально-ігрові, сюжетно-ігрові та ігрові заняття.

Сюжетно-ігрові заняття відрізняються від інших наявністю єдиної сюжетної  лінії, що є стрижнем всього заняття та визначає його логіку. Ігрові елементи можуть бути представлені театралізацією, драматизацією, ігровими ситуаціями, рухливими, словесними іграми тощо. Сюжет може бути побудований на основі літературного чи фольклорного твору. Цей вид занять має свої особливості:

1.     Навчальні та розвивальні завдання вирішуються  і процесі розгортання сюжету, під час ігрової ситуації.

2.     Логічна структура – входження в сюжет, визначення загальної мети руху (дій, пошуку), розподіл ролей та обов’язків; основна частина – власне розгортання ігрового сюжету; прикінцева частина з післядією – обговоренням підсумків гри, складання карти, запису витрат, створення альбому тощо.

3.     Облаштування середовища відповідно до задуму.

4.     Не планується часто.

Ігрове заняття носить тренінгів характер  та включає в себе ті самі елементи, що і попередній вид заняття. Але, якщо в сюжетному занятті вихователь виступає ключовою фігурою, то в ігровому його роль – диригувати грою, допомагати дітям створювати та розвивати ігровий сюжет.

До третьої групи занять належать заняття-змагання, заняття-шоу, ігрові заняття.

Заняття-змагання не обов’язково носять спортивний характер, це можуть бути інтелектуальні змагання – турнір знавців, вікторина, художній конкурс, виставка тощо. Слід зазначити, що цей вид занять доцільний лише в старших групах, причому саме процес презентації досягнень, а не результат повинен домінувати.

Заняття-шоу останнім часом набули популярності, як вид зразкового показового заняття. Цей вид легко впізнати  уже за типом запису, який нагадує сценарій. Це заняття для гостей, діти на ньому – глядачі. Кожному відведено своє місце й роль від початку. Недоліки в тому, що мовленнєва, інтелектуальна  активність дітей на такому занятті не передбачається, підготовка до нього тривала та виснажлива.

За способом організації дітей на занятті заняття поділяються на групові чи супергрупові, тобто  з усією групою (фронтальні), підгрупові (від 8 до 15 дітей), індивідуально-підгрупові (від 4 до 8 дітей) та індивідуальні (від 1 до 4 дітей). 

Вважається, що протягом дня достатньо планувати 1 групове, 1 підгрупове та 1 індивідуальне заняття. Найдоцільнішим способом організації для інтегрованого чи комплексного заняття є загальногруповий спосіб.

Односпрямовані, предметні заняття доцільніше проводити підгрупами, оскільки в умовах зменшеної кількості дітей, вихователю легше організувати індивівдуальну роботу, надати допомогу, скоригувати свої дії щодо змісту та структури заняття.

На відміну від індивідуальної роботи, яка, по суті, є реактивною дією, індивідуальне заняття можна визначити як дію сплановану, як важливий елемент системи навчання, що є незмінним для усіх дітей групи. Його відрізняє більша свобода у виборі часових та просторових меж, тобото індивідуальне заняття може проводитись у будь-який зручний для вихователя і дітей час (прийом, прогулянка, самостійна діяльність, вечірній час), що дає можливість максимально враховувати індивідуальні особливості та потреби кожної дитини.

 

 Заняття з навчання дітей рідної мови та розвитку мовлення

Провідною формою навчання дітей рідної мови та розвитку мовлення є різні види занять: індивідуальні (1-4 особи); індивідуально-групові (4-8осіб) та групові (до 15 осіб). Якщо у групі за списком 25 і більше дітей, їх розподіляють на дві чи більше підгруп.

Групові заняття можуть бути комплексними або тематичними, на яких присутні до 15 осіб та проводять в усіх вікових групах 1 раз на тиждень.

На комплексних мовленнєвих заняттях об’єднують три цілком самостійних завдання: зв’язне мовлення (на кожному занятті), словник (або граматика), звукова культура мовлення. Загальну тему таких занять не визначають.

Комплексні заняття проводять 1 раз на тиждень упродовж 3 тижнів укожного місяця. Тематичне заняття проводять на четвертому тижні кожного місяця у групах дітей молодшого та старшого дошкільного віку за розділами «Словникова робота», «Виховання звукової культури мовлення» та «Формування граматичної правильності мовлення». У старшій групі можна проводити тематичне заняття  зі зв’язного мовлення.

 

Приклад планування занять із розвитку мовлення впродовж одного місяця

Тижні

Види заняття

Структура заняття

Місяці кварталу

І

ІІ

ІІІ

І

Комплексне

1.     Зв’язне мовлення

2.     Граматика

3.     Словник

 

 

 

ІІ

Комплексне

1.     Зв’язне мовлення

2.     Граматика

3.     Звукова культура мовлення

 

 

 

ІІІ

Комплексне

1.     Зв’язне мовлення

2.     Словник

3.     Звукова культура мовлення

 

 

 

ІV

Тематичне

 

Звукова культура мовлення (або зв’язне мовлення)

Словник

Граматика

 

На заняттях з розвитку мовлення активність дітей виявляється в розумовій діяльності. Впродовж заняття вони слухають, відповідають на запитання, розповідають, міркують, порівнюють, встановлюють причинно-наслідкові зв’язки і залежності. узагальнюють. Рухова активність димтини обмежена. 

 

Вимоги до організації та проведення мовленнєвих занять:

1.     Ретельна підготовка до заняття, визначення його змісту і прийомів навчання: місце заняття в системі інших занять з рідної мови, наявний рівень знань і умінь дітей, чітко визначені мовленнєві завдання та мовний зміст.

2.     Оптимальня інтенсивність мовленнєвого навантаження: дітям потрібно давати досить складні завдання, виконання яких вимагало б активної мовленнєвої та розумової діяльності.

3.     Виховний характер заняття. Заняття мають допомагати виховати такі морально-вольові якості, як цілеспрямованість, дисциплінованість та інші, що позитивно впливають на формування пізнавальних інтересів.

4.     Емоційний характер заняття. Належне місце має бути відведено гумору, жартам, українським прислівям, приказкам, забавлянкам, загадкам. Емоційна атмосфера залежить від того, як педагог читає вірші, оповідання, якими словами, з якою інтонацією, мімікою розповідає, запитує, дає вказівки.

5.     Максимальна мовленнєва активність на занятті. Дитина має слухати, думати, бути готовою дати відповідь. Загальнодидактичні вимоги:

-         формулювати запитання так, щоб спонукати їх до відповіді;

-         запитання адресувати усім дітям, а вже потім викликати одного для відповіді;

-         запитувати почергово;

-         не працювати довго з однією дитиною;

-         не звертатися кілька разів підряд до  тієї самої дитини;

-         викликати дітей не в тому порядку, в якому вони сидять;

-         розсаджувати на заняттях таким чином, щоб вони добре бачили вихователя, не відволікати їхню увагу зауваженнями дисциплінарного характеру, проводити заняття спокійно, впевнено, в живому темпі, водночас надаючи дітям можливість поміркувати;

-         залучати дітей до контролю за мовленням тих, хто відповідає,  до оцінювання відповіді

Увага! Надмірна кількість наочності гальмує мовленнєву активність.

6.     Максимальне використання ігрових прийомів навчання: дидактичні, народні, рухливі ігри з текстами та діалогом, ігрові вправи, сюрпризи, забавки, ігрові життєві ситуації спілкування, в яких дитина виступає в ролі активного мовця.

7.     Невимушеність і розкутість дітей на занятті.

8.     На кожному комплексному занятті одночасно вирішуються три різні мовленнєві завдання.

9.     Взаємозв'язок із заняттями з інших розділів програми (ознайомлення з довкіллям, природою, художньою літературою).

10.                Поєднання колективного характеру заняття з індивідуальним підходом та диферинційованим навчанням.

11.                Фронтальні форми роботи мають поєднуватися з індивідуальними завданнями та роботою з підгрупами дітей.

12.                Організація заняття залежить від конкретних завдань та змісту: можуть проводитись в груповій кімнаті, музичному залі, на майданчику тощо.

 

Організація  і методика проведення занять залежать від вікових особливостей дітей.

У групі дітей раннього віку використовують такі методи розвитку мовлення: розглядання картинок і розповіді вихователя за їх  змістом; розповідання коротеньких оповідань, казок; читання віршів з ілюстративним матеріалом і без нього; дидактичні ігри; сюжетні покази-інсценівки; показ мультимедіа з розповіданням вихователя; показ настільних театрів.

На четвертому році життя дитини використовуються такі методи: дидактичні ігри з наочним матеріалом, народні ігри, рухливі ігри з текстом, розглядання картинок, іграшок, предметів, бесіда та нескладні розповіді за їх змістом. мовленнєві ігрові вправи, мсовленнєві ситуації, розповіді вихователя. Діти ще малоактивні, тому вихователь сам повинен більше розповідати, пояснювати, залучати дітей до відповіді за допомогою навідних і допоміжних запитань.

На заняттях в середній групі вихователь широко послуговується ігровими прийомами, ілюстративним матеріалом. Використовуються такі методи: розповідь за сюжетною картинкою, складання розповідей з власного досвіду за аналогією до змісту картинок, описування іграшок, предметів, самостійні розповіді на основі спостереження, переказування художніх творів.

Діяльність дітей старшого віку набуває навчального характеру. Їм пропонують більш складні методи розвитку мовлення: написання листів, різні види розповідей з власного досвіду, за літературними зразками, за планом, творчі розповіді (етюди, мініатюри, сценарії тощо).

 

 

Заняття з художньої літератури

Заняття з художньої літератури проводять у дошкільному закладі щодня:

*    фронтальні і групові – двічі на тиждень;

*    індивідуальні та індивідуально-групові - тричі на тиждень;

*    заучування віршів – один раз на тиждень.

 

Заняття з художньо-мовленнєвої діяльності

№ з/п

Вид

Тип

1.      

Читання та розповідання казок

Фронтальне

2.      

Читання оповідань морально-етичної та гумористичної спрямосаності

Фронтальне, групове

3.      

Заучування віршів

Індивідуальне

4.      

Розігрування забавлянок, утішок, пісень

Групове, індивідуально-групове

5.      

Ігри-драматизації

Групове, індивідуально-групове, фронтальне

6.      

Етичні бесіди

Індивідуальне, фронтальне

7.      

Узагальнені бесіди (про письменників, улюблених героїв тощо)

Фронтальне

8.      

Показ різних видіфв театрів: театр іграшок, тіньовий, байковий

Групове, фронтальне

9.      

Показ мультимедіа

Групове, фронтальне

10.               

Перегляд телепередач

Групове, фронтальне

11.               

Театралізовані ігри

Індивідуально-групове, групове

12.               

Ігри за сюжетами худождніх творів

 

Індивідуально-групове, групове

13.               

Інсценування художніх творів

Групове

14.               

Прослуховування аудіо-записів

Фронтальне

 

Сучасна методика пропонує багатий спектр видів занять з ознайомлення з літературними творами. Їх можна групувати за різними параметрами:

 

-         За літературними жанрами:

Заняття з ознайомлення з малими фольклорними жанрами

Заняття з ознайомлення з казками

Заняття з ознайомлення з оповіданнями

Заняття з ознайомлення з поетичним словом

Заняття з ознайомлення з байкою (старший дошкільний вік)

Заняття-образи. Через застосування літературних та фольклорних творів різних жанрів дітям презентують художній образ, зосереджуючи увагу на способах вираження цього образу в різних літературних жанрах.

                          

-         За основним видом художньо-мовленнєвої діяльності:

Читання або розповідання;

Художня комунікація (розмова вихователя з дітьми на основі прочитаного раніше твору)

Літературні творчі ігри (діти стають співавторами казки чи розповіді, реалізують власну словесну творчість)

Літературні вікторини (підсумкові)

Драматизація, театралізація.

 

Заняття з ознайомлення дітей з довкіллям

До організації і проведення занять з ознайомлення дітей з довкіллям ставляться певні вимоги:

1.     Серйозна підготовка вихователя - підбір дидактичного матеріалу, попереднє відвідання місця спостереження або екскурсії, добір словесної наочності тощо.

2.     Взаємозв’язок програмних завдань із ознайомлення  дітей з довкіллям з інших розділів програми.

3.     Занурення дітей в активну пізнавальну діяльність, яка б стимулювала мислительні процеси (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, умовисновки). Провідним прийомом стимулювання є запитання вихователя причинного характеру.

4.     Домінування на заняттях ігрових прийомів і методів навчання – дидактичні ігри, вправи, рухливі ігри, ігрові ситуації, хороводні ігри.

5.     Невимушеність і розкутість дітей на занятті.

6.     Емоційна насиченість

7.     Наявність проблемних ситуацій, елементів дослідницької діяльності щодо перетворення предметів і явищ довкілля, виготовлення страв, одягу лялькам, досліди з рослинами, природними явищами тощо.

8.     Інтегрована спрямованість занять.

9.     Комбінований характер занять із ознайомлення дітей з довкіллям вимагає від вихователя поєднання у його структурі різних видів діяльності для досягнення однієї мети та різних педагогічних методик, об’єднаних єдиною сюжетною лінією.

 

Заняття з образотворчого мистецтва

Види занять з образотворчого мистецтва за формою організації дітей:

-         Індивідуальне;

-         Групове;

-         Фронтальне.

Індивідуальне заняття є доцільним під час спостережень у довкіллі (пошукаємо красу разом), розглядання побутових предметів, об’єктів природи,  арт-об’єктів (творів мистецтва, продуктів творчості дитини); проведення зображальних вправ та експериментування з матеріалами.

Групове заняття – форма спільних вправ та дій, спрямованих на уточнення знань та осмислення способів дій. Педагог об’єднує дітей в групи за власної ініціативи чи за бажанням дітей.

Фронтальне – передбачає роботу вихователя з усією групою дітей.

 

Тип заняття зумовлений його метою:

- діагностичне;

- інформаційне;

- корекційно-розвивальне (закріплювальне, уточнювальне);

- творчо-реабілітаційне (арт-терапевтичне).

За характером діяльності та змістом розрізняють:

-         Теоретичні (мистецтвознавчі);

-         Практичні (зображальні);

-         Комбіновані (взаємозв’язок художньої теорії та естетичної практики);

-         Комплексні, інтегровані (будуються на синтезі та взаємодії мистецтв).

Теоритичні заняття головною метою мають введення дитини у світ мистецтва, ознайомлення з поняттям «мистецтво», його видами, жанрами, творчим процесом та інше. Ці заняття проводять з раннього віку, розглядаючи з дітьми арт-об’єкти (іграшки, книжки, твори мистецтва), розповідаючи про них (мистецтвознавча розповідь) тощо. Головне завдання педагога – адаптувати інформацію для дітей відповідного віку.

Практичні заняття передбачають активне занурення дітей в світ художньої практики: зображувальних матеріалів, способів художньої обробки матеріалів, дій із зображувальними засобами, обладнанням, устаткуванням для цієї діяльності.

Комбіновані заняття поєднують у собі теоритично-мистецтвознавчу та практично-творчу частини  -  мають теоритичну та практичну частини.

Комплексні (інтегровані) заняття надають педагогові можливість розвивати у дітей цілісне, категоріальне світосприймання, а дітям – формувати узагальнені способи дій, цілісні уявлення про мистецтво як форму існування краси, про художню практику як спосіб пізнавання світу та його освоєння. На таких заняттях можна скористатися різними техніками, матеріалами, способами.

За видами художньої практики розрізняють такі заняття:

-         Малювання;

-         Ліплення;

-         Архітектурна діяльність;

-         Декоративна діяльність.

Малювання. На цих заняттях діти ознайомлюються з різними способами створення малюнка, зображальними матеріалами, приладдям, техніками.

Види занять з малювання:

-         Предметне (малювання предметів);

-         Сюжетне ( передавання сюжету, дії, стосунків);

-         Декоративне (малювання орнаменту та декорування предметів).

Ліплення. На цих заняттях діти ознайомлюються зі створенням об’ємного зображення за допомогою пластичних матеріалів.

Види занять з ліплення:

-         Предметне;

-         Сюжетне;

-         Декоративне.

Класифікація  занять скульптурою:

«людина», «тварина», «символ-знак».

На архітектурно-конструкторських заняттях діти ознайомнлюються з мистецтвом архітектури, оволодівають способами створення різних споруд, матеріалами, творчістю архітектора-проектувальника.

Заняття декоративною діяльністю є засобом ознайомлення з призначенням декоративного мистецтва, його змістом, матеріалами, творчим процесом майстра.

Класифікують за видами художньої практики:

-         Декоративне малювання;

-         Декоративне ліплення;

-         Аплікація;

-         Вишивання;

-         Плетіння;

-         Орігамі;

-         Печворк та інше.

Заняття декоративною діяльністю розгортаються за такими напрямками:

-         Робота з орнаментом,

-         Виготовлення предметів,

-         Декорування предметів.

Види занять за формою організації:

-         Гра,

-         Екскурсія,

-         Праця,

-         Арт-терапевтична сесія.

Види занять за провідним методом заняття:

-         Споглядання;

-         Занурення;

-         Мостецтвознавча розповідь;

-         Мистецтвознавча бесіда;

-         Художньо-дидактична гра;

-         Вправи-експериментування з матеріалами;

-         Вправи у способах дій і техніках;

-         Творчий проект.

 Література

1.     Богуш А.М., Гавриш Н.В. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей рідної мови в дошкільних навчальних закладах. Підручник / За ред.. А.М. Богуш. Друге видання, доповнене. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2011. – 704с.

2.     Богуш А.М., Гавриш Н.В. Методика ознайомлення з довкіллям у дошкільному навчальному закладі. Підручник для  ВНЗ. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. – 408с.

3.     Богуш А.М., Гавриш Н.В. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах. Підручник для студентів вищих навчальних закладів факультетів дошкільної освіти. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. – 304с.

 

4.     Сухорукова Г.В., Дронова О.О., Голота Н.М., Янцур Л.А. Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі. Підручник. За заг. Ред.. Г.В. Сухорукової. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. – 376с.

 Друк  E-mail

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Яндекс.Метрика