Шановні батьки! В розпалі літо. Час оздоровлення, веселих розваг, ігор з водою тощо. Попіклуйтесь про безпеку вашої дитини влітку. Ознайомтесь з порадами, які ми підготували для вас на сторінці "Для вас, батьки"

Використання елементів технології «Казкові лабіринти гри» у формуванні логічного мислення дошкільників

Матеріали з досвіду роботи вихователя  Охтирського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Орлятко" Міщенко Руслани Олексіївни, - 2018

 

Матеріали схвалено педагогічною радою Протокол № 2 від 14 грудня 2016р.

 

 

ВСТУП

 

 

 

Чому важливе логічне мислення? Тому, що воно приводить до правильного рішення без допомоги інтуїції та досвіду. Роблячи помилки та навчаючись на них, ми опановуємо правила логічного мислення й користуємось ними щодня. Це так звана інтуїтивна логіка, неусвідомлене використання законів логіки, або те що називають, природним здоровим глуздом.

 

Сучасні діти прагнуть цікавитися всім, що сьогодні відбуваєься в світі. З кожним роком діти стають зацікавленіші, відвертіші, розкутіші. Їм подобається на занятті не просто слухати, а й бути активними  учасниками навчального процесу: ставити запитання, обговорювати проблеми, брати інтерв’ю, приймати рішення, придумувати, фантазувати.  Педагог повинен постійно організовувати на своїх заняттях таку діяльність, щоб навчання було успішним, а здобуті  знання - якісними. Тому я у роботі зі своїми дітьми постійно намагаюсь побудувати  навчальний  процес  так, щоб діти проявляли живість уявлення,  фантазію, могли  порівнювати та асоціювати, спиратися на інтуїцію та підсвідомість. Що може змусити дошкільника замислитися, почати міркувати над тим чи іншим логічним за­вданням, питанням, задачею, коли ці завдання не є обов'язковим для ньо­го? В жодному разі, не примушення. Основним джерелом спонукання дитини до розумової праці на заняттях може бути інтерес.

 

Конструктор В’ячеслава Вадимовича Воскобовича «Чудо-соти»- це незвичайний конструктор, тому що в ньому закладені безмежні можливості для творчості і розвитку логіки.

 

Вихователь дошкільного навчального закладу «Орлятко» Міщенко Руслана Олексіївна створила власну систему використання гри «Чудо-соти» спираючись на принципи наступності та послідовності. Руслана Олексіївна згрупувала матеріал за віковим та тематичним критерієм для легкості використання педагогами різних вікових груп за блочно-тематичним плануванням закладу.

 

Проведене апробування системи видів діяльності, завдань в групах дітей дошкільного віку показало досить високий результат виконання логічних завдань дітьми.

 

І саме головне – сьогодні дитина складає фігурки по схемі, а завтра вже вигадує свої, розвиває фантазію, окомір, закріплює знання з математики і геометрії.

 

ФОРМУВАННЯ У ДІТЕЙ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗА УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ РОЗВИВАЛЬНОЇ ГРИ «ЧУДО-СОТИ»

 

Оскільки дошкільна освіта є першою ланкою у неперервній системі освіти, від того, який старт буде дано малюкові, значною мірою залежатимуть якість та динаміка особистісного розвитку, життєві настанови та світорозуміння дорослої людини.

Сучасна система дошкільного навчання має не лише давати знання, а й

сприяти розвитку логічного мислення й інтелектуальних здібностей. В дошкільному віці у більшості випадків ще не можна визначити наскільки потрібна буде математика в подальшому житті дитини, проте точно відомо, що кожній дитині потрібно вміти самостійно міркувати, яку б спеціальність вона не обрала. Сьогодні більшою мірою йдеться про програму життя, а не про програму знань.

Праці психологiв i педагогiв довели, що розвиток логiчного мислення вiдбувається одночасно й у взаємодiї, на основi формування в них таких якостей: уміння видiляти суть питання (висловлення), відмежовуватися від неiстотних деталей, тобто абстрагуватися; переходити вiд конкретної ситуацiї до схематичної, не опускаючи нiчого iстотного, створювати простішу модель; видiляти iз загального твердження часткове ; робити логiчнi висновки з посилань i застосовувати ці висновки; оцiнювати ефективнiсть способiв рiзних обчислень, перетворень.

Значне місце питанню розвитку логічного мислення приділяв у своїх роботах найвідоміший вітчизняний педагог В. Сухомлинський, який спостерігав за ходом мислення дітей, і спостереження підтвердили, «що насамперед треба навчити дітей охоплювати думкою ряд предметів, явищ, подій, осмислювати зв'язки між ними».

Можливість засвоєння логічних знань і прийомів дітьми дошкільного віку перевірялася в психолого-педагогічних дослідженнях В.С.Аблова, Є.Л. Агаєва, Х.М. Веклірової, А.А. Любінського, Л.Ф. Обухової, Н.Г. Салминої, Т.М. Тепленької . У роботах даних авторів доводиться, що в результаті правильно організованого навчання дошкільники швидко набувають навички логічного мислення: уміння узагальнювати, класифікувати і аргументовано обґрунтовувати свої висновки.

Педагог має будувати навчальний процес, який орієнтований на формування самостійності в мисленні, активності в пошуку шляхів досягнення поставленої задачі, передбачає вирішення дітьми нетипових, нестандартних, логічних завдань. Актуальність дослідження полягає в тому, що існує проблема в необхідності нового типу освітнього результату, орієнтованого на вирішення реальних життєвих завдань. Під цим розуміється особа, яка володіє набором життевих компетенцій та сформованим інтелектуальним аппаратом, який включає розвинене логічне  мислення.

Розвиваюча гра «Чудо-соти» створена для розвитку конструктивних здібностей у дітей віком від 3 до 8 років.

Конструювання — це діяльність, що має моделюючий характер. Засоби гри дають змогу дитині моделювати навколишній простір в самих істотних рисах і відносинах. Така специфічна спрямованість своєрідно впливає на психічний розвиток дітей дошкільного віку.

Насамперед, конструювання сприяє розвитку у дитини образного й елементів наочно-схематичного мислення, формування у неї уявлень про цілісні образи предметів навколишнього світу. Адже під час створення конструкції, тобто моделі певного реального об’єкта, якість його сприйняття у дитини значно підвищується.

У процесі розвитку конструктивних здібностей дитині доводиться розв’язувати цілу низку практичних проблем — як будувати, чому так, а не інакше, у якій послідовності виконувати завдання тощо. При розв’язанні цих проблем у дитини формуються початкові уявлення про простір, про мінливість просторових відносин, про переміщення, що спричиняють зміни в розташуванні об’єктів тощо. Дитина вчиться сприймати і відтворювати просторові співвідношення між предметами та частинами предметів. При виконанні конструктивних завдань у дошкільників виникає потреба в орієнтуванні на форму та величину предметів, тобто формується специфічне уявлення про простір. Це дуже важливо, адже недостатність просторових уявлень може призвести у майбутньому до значних труднощів дитини у життєдіяльності дитини та у шкільному навчанні, зокрема у вивченні математики, фізики, географії та інших предметів, що потребують уміння орієнтуватись у просторі.

Навчання конструюванню сприяє розширенню словника, збагаченню дитячого мовлення. Виконуючи конструктивні дії, аналізуючи об’єкти, плануючи свою діяльність чи підсумовуючи її, дитина засвоює потрібні слова, вправляється у правильному їх вживанні.

Дуже важливим є позитивний вплив конструювання на оволодіння загальними способами дій у різних видах діяльності, зокрема на розвиток і вдосконалення зорово-моторної координації. Діти вчаться планувати свою діяльність для досягнення певної мети, діяти двома руками під контролем зору, виконувати завдання до кінця, долаючи труднощі різного характеру, оволодіваючи прийомами виконання практичної діяльності.

Навички, отримані на заняттях з конструювання, сприяють моральному вихованню дітей. Вони вчаться поважати дорослих та товаришів, ділитися матеріалами, допомагати один одному, вирішувати проблемну ситуацію спільними зусиллями.

Вихователь Міщенко Р.О. зацікавилась технологією «Казкові лабіринти гри» В.Воскобовича та зробила висновок, що саме «Чудо-соти» є цікавим матеріалом, який якнайкраще може розвинути логічне мислення дошкільнят. Яскравий матеріал, цікаві завдання будуть актуальними у розвитку дітей саме дошкільного віку.

Робота з формування логічного мислення у дітей через використання «Чудо-сот» В.Воскобовича була поділена на декілька етапів:

І. Початковий етап (накопичення матеріалу) – вивчення методичних джерел, придбання та виготовлення практичного матеріалу.

ІІ. Основний етап (формуючий) –  безпосередня робота з дітьми, апробація методів та прийомів інновації, адаптування їх до умов конкретного закладу, групи, розробка системи роботи, власні напрацювання.

ІІІ. Підсумковий етап (контрольний) – виявлення змін засобами моніторингу, формулювання висновків.

На початковому етапі, вихователь вивчила методичну літературу з цього питання та з’ясувала, що гра «Чудо-соти» містить спеціальні завдання,спрямовані на формування у дітей уявлень про будову тіла тварин, людей, різного за призначенням  транспорту тощо, а також на встановлення стійких зв’язків уявлень дитини з реальними об’єктами і їх пласкими зображеннями, схемами.

Гра містить роботу з сенсорного розвитку - ігрові вправи, що сприяють формуванню уявлень про форму, колір, величину, просторове розміщення предметів.

Просто граючись, діти не лише отримують нові знання, але і створюють цікаві нові об’єкти для себе та друзів. Ця діяльність не лише захоплює, а й приносить велику користь.

Гра «Чудо-соти» ставить перед педагогами такі завдання:

• формувати у дітей цілісну систему уявлень про навколишній світ (про світ людей, природи, речей);

• формувати елементарні знання з основ математики, фізики, механіки;

• навчати дошкільників основним прийомам та способам конструювання;

• формувати загальні вміння — виконувати завдання відповідно до поставленої мети; доводити розпочату роботу до кінця, працювати поряд і разом з дорослим, з однолітками; планувати діяльність; аналізувати та оцінювати її результат;

• розвивати дрібну моторику, формувати зорову координацію рухів;

• створювати умови для активного розвитку всіх психічних процесів, зокрема конструктивного мислення; репродуктивної та творчої уяви; образної, рухової та словесно-логічної пам’яті;

• збагачувати активний словник дошкільників та формувати навички зв’язного мовлення, вербального та невербального спілкування;

• формувати морально-етичні цінності;

• виховувати такі  якості особистості, як самостійність, цілеспрямованість, наполегливість, креативність.

Насамперед виникла потреба у придбанні самої гри, але в нашій країні це неможливо. Тому вихователь дослідила, якими повинні бути «чудо-соти». Набір складається з 5 шестикутників – сот, різного кольору, 4 з яких поділені на частини, з яких можна створювати різні об’єкти, це можуть бути: люди, транспорт, море, літери, цифри, звірі, птахи, метелики, квіти, лампи, посуд, побутові речі тощо (додаток 1).

Вихователь виготовила «соти» з товстої фанери та пофарбувала відповідно до зазначених вимог. В процесі роботи педагогом було виявлено, що такі «чудо-соти» дуже важкі для дітей. Тому було матеріал було виготовлено з тонкої фанери зменшених розмірів. Такі «чудо-соти» легкі та займають менше місця. Руслана Олексіївна виготовила по одному набору «чудо-сот» на кожну дитину, тому є можливим використання матеріалу фронтально на заняттях з логіко-математичного розвитку, міні-заняттях, інтегрованих чи комплексних заняттях. Для показу дій з «чудо-сотами» було виготовлено спеціальний набір - демонстраційний - для магнітної дошки (додаток 2).

Ознайомившись зі змістом роботи за інновацією, Міщенко Р.О. дійшла висновку, що весь матеріал можна систематизувати та використовувати постійно в роботі. Для цього вона поділила матеріал за віковими можливостями дітей від молодшого до старшого дошкільного віку, орієнтуючись на реалізацію Базового компонента дошкільної освіти та Програми «Я у  Світі». Проаналізувавши складність завдань та теми блочно-тематичного планування,  склала орієнтовне планування ігор, вправ та завдань на рік за принципом поступового ускладнення.

Отриманий орієнтовний розподіл видів діяльності та завдань з «чудо-сотами» містить тему роботи та програмовий зміст. Цей матеріал дуже зручно використовувати при плануванні вихователем роботи з логіко-математичного розвитку дітей (занять, міні-занять, індивідуальної роботи) (додаток 3).

Робота з грою вимагає використання допоміжного матеріалу, наприклад, схеми для викладання різних об’єктів. На початку роботи вихователя функції допоміжного матеріалу виконувати спеціальні альбоми.

Але працюючи за різними темами блочно-тематичного планування ДНЗ, Руслана Олексіївна поступово виготовляла інші схеми та об’єкти. Наприклад: для дітей молодшого дошкільного віку використовуючи «чудо-соти» важко викладати малюнок за зразком, краще використовувати накладання на готовий малюнок, об’єкти якого відповідають розмірам блоків; зайві малюнки (які є у схемах альбомів) відволікають дитячу увагу; тому вона виготовила підбірку готових схем для накладання дітьми раннього віку (додаток 4).

Вихователь визначила, що гра має чотири рівня складності, тому їй легко було визначити завдання для дітей різних вікових груп:

1 рівень (4-й рік житя) – конструктивні схеми (схеми до сот є конструктивні і силуетні) реального розміру, тобто дитина на першому етапі відшукує фігури й накладає на схему; (додаток 4)

2 рівень (5-й рік життя )– схеми конструктивні зменшені, збирати їх потрібно поруч не накладаючи; (додаток 5)

3 рівень (6-й рік життя) -  хитрі схеми силуетні, потрібно вгадати по загальному контуру зображення, з яких геометричних фігур зібрана та чи інша комбінація, спочатку це реальний розмір, (додаток 6)

4 рівень (6-й рік життя)   - зменшені схеми.

 Також «чудо-соти» педагог використовує для трафаретного малювання (конструювання) - разом з дитиною, обводячи потрібні деталі по контуру. Навчає створювати чіткий контур, брати в руки пензлик і фарби і засвоювати різні обвідки і штриховки (горизонтальні, вертикальні, хвилястими лініями і так далі). В справу йдуть ножиці, адже розфарбовані фігурки можна вирізати і зробити кольорову аплікацію (додаток 7).

Всі схеми були об’єднані однією картотекою для зручності в підготовці до занять та використання в роботі з дітьми.

Ці ігри сприяють розвитку в дитини вміння швидко сприймати пізнавальні завдання і знаходити для них правильні рішення. Діти розуміють, що для правильного вирішення логічної задачі необхідно зосередитися. Вони починають усвідомлювати, що таке цікаве завдання містить в собі якусь "хитрість" і для його вирішення необхідно зрозуміти, в чому ця хитрість.

Тому що конструювання - це завжди:

ü Розвиток дрібної моторики і координації «око-рука»

ü Сенсорний розвиток (врахування форми і розміру елементів)

ü Математичний розвиток (врахування кількості елементів, їх взаємного розташування і з’єднання)

ü Розвиток мислення (робота зі схемами, аналіз зображення і його синтез)

ü Розвиток творчих здібностей ( мови, уяви, збагачення словника).

Конструктивна діяльність дитини в процесі гри з логічними блоками розвиває не тільки математичні здібності та логічне мислення дитини, але й увагу, уяву, тренує моторику, окомір, просторові уявлення, точність.

Розроблена педагогом система роботи є функціональною - зазначеня методи роботи можна використовувати під час тематичних занять з логіко-математичного розвитку, комплексних та інтегрованих занять, індивідуальної роботи та самостійної ігрової діяльності дітей.

Вихователь систематично планує та проводить заняття з використанням ігор з «чудо-сотами», де передбачає методи відповідні за тематикою заняття, завданнями Програми «Я у Світі» віковими особливостями дітей (додаток 8).

 

Маючи позитивні результати в роботі з дітьми вихователь ділилась з колегами своїм досвідом роботи, організовуючи активні форми роботи з кадрами на педагогічних годинах. Такий підхід передбачає поширення досвіду роботи  через зацікавленість колег. Результатом презентації досвіду роботи є те, що розроблену систему роботи почали використовувати ще два педагоги закладу (додаток 9).

Будь-яка робота з дітьми, яка проводиться в дошкільному навчальному закладі не має проходити повз батьків вихованців. Тому Руслана Олексіївна паралельно до роботи з дітьми ознайомлює батьків з інновацією та спонукає до продовження своєї роботи поза закладом. Вона виготовляє пам’ятки-поради для батьків (додаток 10), готує та проводить консультації на батьківських зборах та виготовляє буклети (додаток 11), що мають на меті ознайомити зі способами виготовлення та прийомами використання розвивальної гри вдома.

Пропрацювавши таким чином два роки та побачивши досить високі показники знань та вмінь дітей, було прийнято рішення про апробацію цього матеріалу. Апробацію було проведено в групах «Веселка» (молодший, старший дошкільний вік), «Барвінок» (молодший дошкільний вік). Охопивши всі вікові категорії дітей, ми отримали широку картину результативності матеріалу. Провівши апробацію, колегами були зроблені наступні висновки:

-         Система зручна для використання при плануванні роботи з дітьми;

-         Підбір ігор зроблено з поступовим ускладненням;

-         Діти зацікавлені діяльністю, краще засвоюють операції з множинами, величинами, фігурами, виробляють навички орієнтації у просторі, лічби тощо;

-         Використані власні ігри, схеми зрозумілі дітям, зручні у використанні, мають розвивальний характер.

Для перевірки результативності проведеної роботи та рівня знань дітей, Руслана Олексіївна склала декілька таблиць моніторингових досліджень. Моніторинг було проведено в кожній групі на початку та в кінці року. Порівнюючи результати двох досліджень (початкового та кінцевого) маємо чітке уявлення про доцільність використання інновації (додаток 12).

Вивчаючи досвід роботи вихователя Міщенко Р.О. можна сказати, що обрані шляхи, сприяли тому, що  діти володіють засобами логіко-математичної компетентності. Данні свідчать, що впровадження логічних ігор та вправ  на заняттях є ефективними, привабливими та цікавими  методами та прийомами формування логічного мислення у дітей. Крім того, встановлено, що логічні ігри та вправи з «Чудо-сотами» дають можливість дітям більше засвоєння нового, ніж звичайні заняття.

Отже, використання розвивальної гри «Чудо-соти» на заняттях і в повсякденному житті має вагомий вплив на формування логіко-математичних уявлень у дітей дошкільного віку. Набуті вміння надалі дадуть дітям змогу почуватися впевнено і спокійно в житті, логічно мислити та досягати мети.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Бондаренко Т.М. Развивающие игры в ДОУ. Конспекты занятий по развивающим играм Воскобовича В.В.

2.     Бурова А. Педагогічні інновації в дошкільній освіті // Дошкільне виховання. – 1999. - № 7. – С. 5-6.

3.     Войтенко В. Про інноваційний простір у системі освіти області // Майбуття. – 2009. - № 15-17. – С. 1-2.

4.     Гриценко В. Нові інформаційні технології в освіті для всіх. Фундаментальні проблеми навчання // Дитячий садок. – 2009. - № 11. – С. 3-8.

5.     Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: навчальний посібник – К, Академвидав, 2004 – 352 с.

6.     Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Наволокова Н.П. - ВГ «Основа», 176 с.

7.     Калуська Л.В., Отрощенко М.В. Інновації в дошкіллі. Програми, технології, проекти, ідеї, досвід: Посібник на допомогу дошкільним працівникам. – Мандрівець, 2010.

8.     Машкіна Л. Готуємо до інноваційної діяльності: [про проблему інновац. компетентності майбут. педагогів] / Людмила Машкіна // Дошкіл. виховання. – 1999. – № 5. – С. 14–15.

9.     Машкіна Л. Інноваційні педагогічні технології в дошкільній освіті // Педагогічний вісник. – 2001. - № 2. – С. 8-10.

10.  Низковська О. Нормативні засади діяльності експериментальних ДНЗ // Дитячий садок. – 2009. - № 29-31. – С. 33-35.

11.  Освітні технології: навчально-методичний посібник / за редакцією О.М. Пєхоти – К, А.С.К., 2003 – 255 с.

12.  Пироженко Т. Інноваційні психолого-педагогічна діяльність: нові підходи // Дошкільне виховання. – 2001. - № 12. – С. 10-12.

13.  Поніманська Т. Гуманістична спрямованість інноваційної педагогічної діяльності // Педагогічний вісник. – 2002. - № 1. - № 7-8.

14.  Решетовська В. Інноваційне освітнє середовище на регіональному рівні // Майбуття. – 2006. - № 7-8. – С. 1.

15.  Харько Т.Г. , Воскобович  В.В. Игровая технология интеллектуально-творческого развития детей дошкольного возраста 3-7 лет «Сказочные лабиринты игры.»   Санкт Петербург 2007.

 

 

 

 Друк  E-mail

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Яндекс.Метрика