Шановні батьки! На жаль, ми вимушені працювати в умовах карантину. Сьогодні діти - наші вихованці знаходяться вдома. Як організувати спільне дозвілля, чим зайняти дітей, як забезпечити їх повноцінний розвиток вдома - ці та інші поради ви зможете знайти у рубриці "Для вас, батьки". Заходьте на сторінку та користуйтесь.

Завдання на повторення

Тема: «Поринаємо у світ краси …»

Розгляньте ілюстрацію та виконайте завдання:

 

Тема: «Про все, що рухається»

Відгадайте загадки, допоможе вам у цьому ілюстрація:

Вертоліт такий маленький

Сів на квітку золотеньку.

Усміхнулася кульбабка: —

Завітала в гості... /бабка/

 

Наче птиця, крила має

Все літає та співає:

-         Я медок вам наношу,

Не чіпайте, бо вкушу! /бджола/

 

По травичці він стрибає,

І сюркоче, і співає,

Заливається, як дзвоник,

Називають його ... /коник/

 

Що то є за гість:

Ніжок має шість.

Аж чотири крильця має,

По квітках собі літає?

Не бджола, не джмелик —

Зоветься... /метелик/

 

Хоч не олень – роги має,

І не птиця, а літає.

Чорний-чорний, наче крук,

Це малий, моторний … /жук/

 

Прилетіла цокотуха,

Щось торочить понад вухом.

Всім набридла байка це

Без початку, без кінця. /муха/

 

Ця комашка-розумашка,

І працює дуже важко.

В земляну свою хатинку

Тягне довгу соломинку. /мураха/

 

Тема: «Я для себе, я для інших»

Розгляньте малюнки та обговоріть з дитиною – хто з дітей робить правильно, а хто –ні?

 

 

 

Перегляньте мультфільм «Мудрі казки тітоньки Сови - Справжній друг» /перейдіть за цим посиланням/

Після перегляду запитайте дитину, яким повинен бути справжній друг

 Тема: Символи України

Розгляньте разом з дитиною малюнок. Запитайте, що відбувається на ній?

Запропонуйте розказати щ обуло спочатку, а що потім.

 

Розгляньте зображення віночка та разом з’ясуйте:

Яких кольорів квіти вплетені у віночок?

Порахуйте скіьки квітів жовтого /червоного, синього/ кольору? Яких більше? /їх однакова кількість/

Скільки стрічок у віночку? Назви кольори.

 

Тема: Я та мої права

Виконайте разом з дитиною завдання:

 

Після розгляду запитайте дитину, які обов’язки у неї є і можуть бути вдома

 

Тема: Великдень

Розкажіть дитині, що Великдень – це веселе свято.  Запропонуте дитині пограти у Великодні ігри.

 

Гра навбитки (чи цокання або товкання)

 

Гра "навбитки" полягає в тому, що один тримає в руці крашанку, носком догори, а другий б'є носком свого яйця. Потім б'є другий по кушці, тобто по протилежному кінці. Чия крашанка розіб'ється з обох кінців, той програв: він віддає свою крашанку тому, хто виграв.

 

Великодня гірка

 

Для цієї гри треба зробити гірку з дошки, поклавши її на стілець. Приготуйте також дрібні призи (горішки, цукерки, дрібні іграшки тощо) та покладіть їх на підлогу на різних відстанях від гірки.

Гравці /дитина, ви, можливо, інші члени родини/ підходять до гірки по черзі та котять з неї свої крашанки, намагаючись поцілити у той чи інший приз. Якщо яєчко торкнулося дарунка, то гравець забирає його собі.

 Тема: Космос

 Виконайте разом з дитиною завдання:

 

 

Тема: Птахи

Сьогодні ми пригадаємо, про що дізнались протягом тижня,  і з’ясуємо, що запам’ятали.

 

Виконайте завдання:

 

1.Розгляньте разом малюнок та запитайте малюка, які з цих птахів прилітають до нас навесні? Як ї називають?

 

 

 

2. Запропонуйте дитині визначити за малюнками, що було спочатку, а що потім.

 

 

 

3. Запропонуйте дитині порахувати горобчиків, що літають над лавкою. Потім скільки горобчиків сидить на ній і скільки під нею.

 Друк  E-mail

Завдання на повторення

Тема: «Поринаємо у світ краси …»

Розгляньте ілюстрацію та виконайте завдання:

 

 

Тема: «Про все, що рухається»

Відгадайте загадки, допоможе вам у цьому ілюстрація:

Наче птиця, крила має

Все літає та співає:

-         Я медок вам наношу,

Не чіпайте, бо вкушу! /бджола/

 

Що то є за гість:

Ніжок має шість.

Аж чотири крильця має,

По квітках собі літає?

Не бджола, не джмелик —

Зоветься... /метелик/

 

Ця червона намистинка

Має крильця у краплинках,

Невеличка, гарна дуже,

Упізнай її, мій друже —

На твою долонечку

Прилетіло…(сонечко).

 

Прилетіла цокотуха,

Щось торочить понад вухом.

Всім набридла байка це

Без початку, без кінця. /муха/

Тема: «Я для себе, я для інших»

 Перегляньте разом з дитиною відео «Ввічливі слова» /перейдіть за цим посиланням/

 

Після перегляду відео запитайте у дитини:

 

Які слова слід говорити коли вітаєшся? /добрий ранок/

 

Перед сном що ми кажемо всім? /на добраніч/

Які ще слова ввічливості називали у відео? Коли їх слід говорити?

 

Тема: Символи України

 Розгляньте разом з дитиною  малюнок.

 

Запитайте, що це?

 

Чи можна такі іграшки купити в звичайному іграшковому магазині?

 

Яка іграшка сподобалась?

 

Як нею можна гратися?

Зробіть разом керуючись малюнками ляльку.

 

Тема: Я та мої права

Виконайте разом з дитиною завдання:

 

Тема: Великдень

Розкажіть дитині, що Великдень – це веселе свято.  Запропонуте дитині пограти у Великодні ігри.

 

Гра навбитки (чи цокання або товкання)

Гра "навбитки" полягає в тому, що один тримає в руці крашанку, носком догори, а другий б'є носком свого яйця. Потім б'є другий по кушці, тобто по протилежному кінці. Чия крашанка розіб'ється з обох кінців, той програв: він віддає свою крашанку тому, хто виграв.

 

Великодня гірка

Для цієї гри треба зробити гірку з дошки, поклавши її на стілець. Приготуйте також дрібні призи (горішки, цукерки, дрібні іграшки тощо) та покладіть їх на підлогу на різних відстанях від гірки.

Гравці /дитина, ви, можливо, інші члени родини/ підходять до гірки по черзі та котять з неї свої крашанки, намагаючись поцілити у той чи інший приз. Якщо яєчко торкнулося дарунка, то гравець забирає його собі.

Тема: Космос

 Пограйте з дитиною у гру «Що ми бачимо» Запропонуйте дитині відповісти на запитання:

 

Що ми бачимо на небі вранці? /вдень, ввечорі, вночі/

 

Розкажи яке сонечко?

 

Які зірочки?

Запропонуйте дитині знайти вдома /в кімнаті/ предмети такого ж кольору як і сонечко.

 

 

Тема: Птахи

Сьогодні ми пригадаємо, про що дізнались протягом тижня,  і з’ясуємо, що запам’ятали.

 

 

Виконайте завдання:

Як можна назвати всіх тих, хто зображений на малюнку? /птахи/

Як називають кожного?

Що в них є? /частини тіла/

 

Пригадайте пальчикову вправу «Сорока-ворона»

 

Сорока-Ворона

На припічку сиділа,

Діткам кашку варила.

Ополоничком мішала,

Своїх діток годувала:

-      Цьому дам, цьому дам,

Цьому дам і цьому дам,

А цьому не дам,

Бо цей буцман

Дров не носив,

Діжі не місив,

Хати не топив,

Діток гулять не водив -

Справжній лежень.

 Друк  E-mail

Заняття, свята та розваги

 Друк  E-mail

БУЛІНГ У ДИТЯЧОМУ САДКУ — МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ

Чи замислювалися ви, де беруть витоки комплекс жертви або потреба агресії стосовно інших. Мало хто з батьків знає про булінг чи стикається з цим явищем в дитячому садку. Чому і як дитина дошкільного віку стає жертвою булінгу? Дізнайтеся з пам’ятки, що означає цей термін, хто може спровокувати булінг та як змінюється поведінка дитини

ЯКІ ВИДИ

Булінг (від англ. to bull — переслідувати) — свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої.

Булінг може проявлятися як тиск:

·        психологічний;

·        фізичний.

Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.

 

ХТО ПРОВОКУЄ

Булінг серед дітей старшого дошкільного віку можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:

·        педагог або помічник вихователя —

– зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі;
– ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки;

– глузує із зовнішнього вигляду дитини;

– образливо висловлюється про дитину чи її батьків;

– проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини;

·        батьки або члени сім’ї —

– б'ють та ображають дитину вдома;

– принижують дитину у присутності інших дітей;

– проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини;

– ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).

Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі

 

ЯК МІНЯЄТЬСЯ ПОВЕДІНКА ДИТИНИ

Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:

      

  Вдома:
– не хоче одягатися вранці;

– шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;

– просить батьків забрати її із дитячого садка раніше;

– плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт;

– не контактує з однолітками у дворі;

– грає наодинці в парку;

 

В дитячому садку:

– не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо;

– усамітнюється при будь-якій нагоді;

– часто губить свої іграшки або речі;

– бруднить чи псує одяг;

– грає поламаними іграшками;

– відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі;

– не має друзів у групі.

 Друк  E-mail

Профілактика виникнення та подолання проявів булінгу в дитячому середовищі

Дослідження свідчать, що останнім часом значно збільшилася кількість дітей дошкільного віку з підвищеною тривожністю. Однією з основних причин такої негативної динаміки є жорстоке поводження з дітьми.

 

Кожним зверненням до дитини — словом, інтонацією, жестом, і навіть мовчанням — ми повідомляємо їй не лише про себе, свій стан, а й про неї, частіше — саме про неї. Від повторюваних зна­ків схвалення, любові та прийняття у дитини з'являється відчуття: «зі мною все гаразд», «я — хороший». А від сигналів осуду, незадо­волення, критики — відчуття «зі мною щось не так», «я — поганий». Емоційна пам'ять дитини фіксує ці відчуття, і вони стають основою формування самооцінки. У ранньому та молодшому дошкільному віці вплив найближчого оточення відіграє вирішальну роль у станов­ленні особистості дитини.

З перших років життя дитина «вбирає» все, що бачить і чує у себе вдома, адже її життєдіяльність стає часточкою життя сім'ї. Тож гармонійна та доброзичлива атмосфера сімейних стосунків дуже важлива для зростання малюка. Від доброзичливості найближчого оточення дитини залежить її емоційне і фізичне здоров'я, вмін­ня контактувати з людьми. Діти, яких поважають, учаться поважати інших. Про яких турбуються — вчаться ви­являти турботу. Яких люблять таки­ми, якими вони є, — вчаться бути терпимими до інших. Так закладаються основи гуманних стосунків батьків і дітей.

Тому метою співпраці з роди­нами вихованців є допомогти батькам зрозуміти і прийняти сучасні гуманістичні ідеї та переконання, які ґрунтуються на повазі до особистості дитини. Адже батьки часто не розуміють, що їхні дії є жорстокими щодо дитини і можуть призвести до непередбачуваних наслідків. Деякі діти інколи жорстоко поводяться з однолітками. Це вияв­ляється в образливих прізвиськах, глузуванні над зовнішнім вигля­дом, погрозах, приниженнях. Діти можуть демонстративно заздрити одноліткам, зачіпати їх, змагатися з ними та часом агресивно підкреслювати власну перевагу.

Чомусь явище цькування, яке ще можна назвати новомодним словом «булінг», вважають у нашому суспільстві абсолютно нормальною, навіть звичною справою, надто серед дітей і молоді. При цьому навіть дорослі та, здавалося б, розумні люди часто звинувачують у тому, що відбувається, не ката, а жертву: «Що, відсіч не можеш дати?». Утім, мало хто уявляє, які насправді руйнівні наслідки має булінг.

Один розбишака здатний перетворити на справжній жах похід до садочку. Знущання можуть залишити глибокі емоційні рубці на все життя. А в екстремальних ситуаціях вони можуть завершитись погрозами насильства, псування майна або серйозними тілесними пошкодженнями. Булінг (цькування) — це навмисне знущання фізичним, вербальним або психологічним способом. Воно може варіювати від ударів, штовхань, лайки, погроз і насмішок до вимагання іграшок і цінного майна. Деякі діти знущаються, уникають, ігнорують інших і поширюють про них неправдиві чутки.

 

Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Під терміном "булінг", пояснюють – це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.

Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

Тривалі психологічні, психіатричні та сучасні неврологічні дослідження підтверджують, що емоційне насилля може завдати серйозної шкоди.

Головне, що при цьому варто пояснити, — слова самі по собі нічого не озна- чають, важливі лише емоції, які ми пов’язуємо з певним словом. Адже якщо, наприклад, у батьків є дивна звичка лагідним голосом говорити дитині «ти мій дурник» — дитина вважатиме слово «дурник» схвальним, доки не зіштовхнеться з ним поза своєю родиною. А якщо ситуація цілком залежить від наших емоцій — нам цілком до снаги її змінити.

 

Чому важливо вчасно відреагувати ?

Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.

 

Ті, хто піддаються булінгу:

·         втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;

·         відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;

·         втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчування, емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).

Ті, хто булять:

·         частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються норми поведінки;

·         частіше беруть участь у бійках.

Ті, хто вимушені спостерігати:

·         часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;

·         потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати заклади освіти.

Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.

 

Психологи визначають декілька основних причин:

·         Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.

·         Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти - нещасна, хвора, росте без батька .Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в закладі освіти.

·         Атмосфера в групі. Бувають колективи, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

 

Що робити батькам

·         У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.

·         Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.

·         Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.

·         Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.

·         Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.

·         Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).

·         Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга.

·         Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.

·         Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків..

·         Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.

·         Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у закладі.

·         Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.

·         Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.

·         Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

 

Як допомогти дитині-агресору

Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Якщо ваша дитина - агресор, радимо:

·         Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це".

·         Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.

·         Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

·         Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

·         Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

·         Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.

·         Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.

·         Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

·         Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся з дитячим психологом.

 

Наслідки

Наслідки булінгу можуть бути різні. Найчастіше — це замкнутість, психологам доводиться працювати з антисоціальними дітьми, які абсолютно не вміють спілкуватися з навколишнім світом. Доводиться пояснювати, що світ не такий страшний, яким був до цього. Це може тривати від 2 до 3 років. У таких дітей руйнується віра у соціум, вони насторожені, тривожні. Але найбільший страх — це суїцидальні думки.

Перш за все, батьки мають підтримати дитину. Часто вони думають, що це само собою минеться, розсмокчеться, але це не так.

 

Шановні  батьки!   

НЕ МОЖНА РОБИТИ ВИГЛЯД, ЩО ЦЬОГО НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ.

 Друк  E-mail

Яндекс.Метрика