Шановні батьки! На жаль, ми вимушені працювати в умовах карантину. Сьогодні діти - наші вихованці знаходяться вдома. Як організувати спільне дозвілля, чим зайняти дітей, як забезпечити їх повноцінний розвиток вдома - ці та інші поради ви зможете знайти у рубриці "Для вас, батьки". Заходьте на сторінку та користуйтесь.

Самолікування і його наслідки

 

Шкідливість самостійного лікування дитини

 

Самолікування, зокрема давання дитині лікарських засобів без призначення лікаря, є досить поширеною проблемою серед батьків. До причин, з яких батьки вдаються до самостійного лікування дітей, можна віднести:

- відпуск лікарських засобів у аптечній мережі без рецепта;

- недовіра до медицини в цілому;

- легкий доступ до медичної інформації;

- впевненість у можливості самолікування;

- неадекватна оцінка серйозності захворювання.

 

Чому батьки вдаються до самолікування?

 

Нині в аптеці без рецепта можна придбати багато лікарських засобів. Що прикро, без рецепта інколи можуть продати і препарати, які мали б бути рецептурними, наприклад деякі антибіотики.

 

Люди купують ті ліки, що допомогли сусідці, подружці, мамі, бабусі, які рекламували по телебаченню чи про які вони прочитали у га­зеті тощо. Через часті негативні публікації у друкованих ЗМІ чи відео- сюжети по телебаченню люди втратили довіру до медицини.

 

Широкий доступ до інтернету дає змогу зайти на будь-який сайт, почитати про хворобу, її симптоми, ліку­вання, а також — описи лікарських засобів. І часто при цьому поми­литися.

 

Батьки часто бувають впевнені у тому, що захворювання лікувати самостійно. Серед пояснень можна почути такі:

- «Дитина вже хворіла, ми попили оті пігулки, та все минуло. Ми проп'ємо їх знову, і все буде добре, а якщо не допоможе, тоді підемо до лікаря»;

- «Немає часу ходити до поліклініки»;

- «У поліклініці завжди черги, там усі хворі, ми підхопимо ще якусь інфекцію»;

- «Ми запитали в аптеці» та багато подібного.

 

Чому не слід лікувати дитину самостійно?

 

Через самостійне лікування дитини протягом 3-4 днів замість невідкладного звернення до лікаря втрачається дорогоцінний час.

 

А це означає, що розвиваються ускладнення, затягуються строки лікування і захворювання може перейти у хронічну форму Лікування народними методами дуже популярне, однак воно майже завжди не замінює медикаментозне, а може лише доповнювати його. Інколи буває, що народні методи тільки шкодять.

 

За відсутності кваліфікованого лікування дитини віком до одного року її стан різко погіршується, можуть статися незворотні зміни.

 

Не всі батьки знають, що при певних захворюваннях багато препаратів є протипоказаними, — про це може знати тільки лікар. Також часто зустрічається індивідуальна не переносність лікарського засобу, що може спричинити алергічну реакцію. Слід враховувати і побічні реакції від ліків (що можуть вплинути на ріст і розвиток організму дитини), стан організму, перебіг захворювання, наявність ускладнень. Наприклад, при онкопатологіях заборонено приймати вітаміни, рекомендовано обережно використовувати препарати рослинного. Та навіть при інших захворюваннях чи за їх відсутності надмірне використання вітамінів лише шкодить, а не допомагає.

 

Індивідуальним має бути і підхід до підбору доз лікарських засобів. Зазначені в інструкціях дози часто прив'язані до середньо-статистичних показників. При цьому дози деяких діючих речовин визначають із розрахунку певної маси на 1 кг тіла людини. Батьки ж бояться передозувати препарат і дають дитині замалу дозу, через що препарат не діє, або ж можуть дати худенькій дитині вказану в інструкції дозу за її віком, і через це може статися передозування.

 

Ще однією причиною, чому не слід намагатися лікувати дитину самостійно, є непередбачувана чи негативна взаємодія лікарських засобів. Вона може призвести до небажаних, часто небезпечних для життя дитини наслідків.

 

На частоту проявів і ступінь небезпечності взаємодії лікарських препаратів впливає багато чинників. їх можна поділити на дві основні групи. Першу становлять чинники, пов'язані із самою дитиною, такі як: вік, стать, вага тіла, функціональний стан печінки та нирок, наявність супутніх захворювань. Друга група чинників - властивості, дозування та тривалість призначення препаратів, що викликали взаємодію, тощо.

 

Маємо надію, що Ви прислухаєтесь до наших порад.

Будьте здоровими!

 Друк  E-mail

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Яндекс.Метрика