Літо - час відпочинку та оздоровлення дітей. У нашому садочку дітям пропонують не лише загартуватися, а й спостерігати та пізнавати світ, розвиватися фізично та естетично, цікаво проводити дозвілля

Як привести дитину в садок і залишити її там без сліз

Іноді величезною проблемою для дорослого стає привести свого малюка до дитячого садка і залишити його там. БЕЗ СЛІЗ! Тобто залишити дитину в садку — проблема не така велика. Проте зробити так, щоб малюк не розплакався, не хапався щосили за маму, тата чи бабусю, не кричав так, що чутно навіть за три квартали, — ось справді складне завдання.

 

Як змінити ситуацію, зробити так, щоб дитина йшла в садок із задоволенням та усмішкою, не почувалася кинутою і самотньою, не переживала прикрість і нерозуміння?

Спершу проаналізуємо, що відчуває дитина, яку привели до дитячого садка. Наприклад, якщо це сталося з нею вперше.

 

*   -  Дитині дуже страшно, оскільки все здається абсолютно незнайомим.

*  -  Дитина не розуміє, навіщо її сюди привели.

*  -  Вона дуже хоче повернутися туди, де їй тепло, спокійно і звично, тобто додому.

*   - Вона боїться нових людей — нянечки, виховательки та інших незнайомих дорослих.

*    - Малюк поки що не вміє знайомитися з дітьми і вважає навколишнє середовище ворожим для себе.

*    - Він ще не готовий відірватися від мами або тата, не почувається в безпеці, коли їх немає поряд.

 

І це ще не всі почуття, які переживає дитина. При цьому вона ще не може повністю усвідомити їх і висловити. Якщо ви запитаєте в малюка, чого він плаче, він не зможе відповісти вам.

А що відчуває дитина, яка в садку вже не вперше, але при цьому ніяк не хоче відпускати свою рідну і улюблену людину?

 

*    Малюк може досі відчувати страх перед новими обставинами або вихователькою (нянею).

*    Він може відчувати образу на батьків за те, що вони залишають його самого і йдуть.

 

*    Дитина могла стати жертвою дитячої агресії в попередні дні, і тому відчуває страх, відмовляється залишатися в групі.

 

Навчіться «відпускати» дитину емоційно, тоді і їй буде набагато легше.

Чого нам, дорослим, нетреба робити, якщо ми хочемо без проблем піти з дитячого саду на роботу або у справах?

-    Не треба залякувати дитину дитячим садком в інший, «не дитсадковий» час («Якщо погано поводитимешся, віддам тебе в садок на весь день!»)

 -   Не слід погіршувати ситуацію, раз у раз повторюючи дитині про те, що вам треба скоріше йти, що вам ніколи, що ви спізнюєтесь на роботу. Намагайтесь планувати свій ранок так, щоб у вас був час поспілкуватися з дитиною, спокійно дійти до садка, поговорити з вихователькою, обійняти і поцілувати свого малюка. Інакше в дитини виникне відчуття, що ви від неї біжите геть.

-    Не говоріть дитині, що, якщо вона плакатиме, ви взагалі за нею не прийдете. Малюк обов'язково запам'ятає ваші слова. Вони його злякають, адже найбільший дитячий страх — це страх загубитися і залишитися самому. Тоді гучна істерика наступного дня вам забезпечена.

 

-   Не брешіть дитині. Не можна говорити малюкові, що нікуди не підете, і при цьому йти тоді, коли він захопився грою. Це дуже боляче і прикро.

 

Не обманюйте дитину, кажучи що нікуди не підете. Вона сприйматиме це як обман.

А тепер розглянемо правильне розв'язання проблеми.

*    Перш ніж вести малюка до дитячого садка, намагай­тесь створити позитивний образ садка у його свідомості. Розповідайте про те, як у садку цікаво, як весело грати з дітьми, дізнаватися щось нове, які там є іграшки.

*    Почніть освоювати територію садка ще до того, як малюк його відвідуватиме. Попросіть дозволу погуля­ти на майданчику, зайти в групу, походити по коридорах. Для дитини дуже важливо, щоб обстановка була хоч тро­хи знайомою.

*    Знайдіть хорошу, розумну, добру, люблячу дітей ви­ховательку. Вона не повинна кричати, принижувати дітей, бути байдужою. Познайомте з нею малюка заздалегідь. Можливо, навіть поводіть дитину деякий час у групу про­сто на прогулянку.

*    Ще до початку відвідування садка створюйте більше таких ситуацій, у яких дитина могла б спілкуватися з ін­шими малятами. Навчіть її грати в спільні ігри, знайоми­тися, ділитися, відстоювати свої інтереси.

*    Іноді причина дитячих сліз у садку — небажан­ня батьків відпускати малюка. Тому спершу розберіть­ся з власними почуттями. Якщо мама, ледь не плачучи, тримає малюка за ручку і насилу відпускає до дітей, ма­люк плакатиме і сам, намагаючись викликати ще більшу жалість у мами. Переконайте себе, що в дитячому садку дитині комфортно, що їй весело грати з малятами, що ви знайшли хорошу виховательку тощо.

*    Якщо ви розумієте, що вам важко впоратися з емоція­ми, а комусь із близьких зробити це простіше, або дитина когось із близьких відпускає легше, нехай саме ця люди­на і відводить малюка до садка. Наприклад, з мамою роз­лучатися важко, а з татом трохи легше? Тоді нехай тато відводить дитину вранці.

*    Хваліть малюка «за мужність і героїзм», якщо він зумів впоратися зі своїми емоціями, тобто якщо раніше він плакав, а сьогодні спокійно вас відпустив, не забудьте увечері похвалити його.

*    Давайте малюкові в садок його улюблені м'які іграш­ки, які символізують домашній затишок і тепло. Іграшки допоможуть дитині впоратися з почуттям самотності.

*    Можете дати дитині сімейні фото. Тоді вона відчува­тиме, що ви поруч. їх можна прикріпити в шафці.

 

*    Частіше говоріть малюкові про те, як ви його люби­те. Розкажіть про свої почуття, які виникають у вас тоді, коли він у дитсадку: «Я дуже сумую за тобою. Але я знаю, що тобі в садку добре і весело. Час мине дуже швидко. Я за тобою прийду, і разом ми гулятимемо. Я теж чекаю вечора».

 

 

Малюк не винний у тому, що в дитячому садку йому страшно і самотньо. Тому не потрібно сварити його за сльози вранці.

 

 

 Друк  E-mail

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Яндекс.Метрика